Оформлення титульного листа

ПЕРЕДМОВА

Курсова робота ставить своєю метою набуття навичок самостійної робот з літературою, глибокого вивчення теоретичних питань, проведення досліджень як частини наукової роботи, або як роботи для практичного підтвердження теоретичної інформації, починаючи з постановки проблеми і закінчуючи аналізом отриманих даних та відповідними висновками.

У ході написання роботи студент повинний вирішити наступні задачі:

· з'ясувати актуальність теми дослідження, запропонованої в курсовій роботі і розробленість її в наукових працях вітчизняних і закордонних авторів;

· визначити практичну значимість досліджень з даної теми і її зв'язок із процесами і явищами, що відбуваються в країні;

· виділити об’єкт, предмет, мету та завдання для курсової роботи загалом та дослідження, що планується, зокрема;

· навчитися строго й аргументовано викладати основні ідеї різних авторів, обирати певний підхід (чи декілька підходів) як подальшу методологічну та теоретичну базу власного аналізу проблеми;

· на основі зроблених в теоретичній частині роботи інтерпретації та операціоналізації основних понять розробити власний інструментарій дослідження (виходячи з обраного методу);

· навчитися формувати гіпотези дослідження;

· навчитися формувати виборчу сукупність та визначати її об’єм;

· набути навичок збору та первинної обробки даних;

· провести аналіз отриманих даних, використовуючи методи математичної статистики;

· описати отримані результати з використанням таблиць та графіків;

· у процесі захисту курсової роботи продемонструвати свої знання по темі, здатність зробити аргументовані та обґрунтовані отриманими результатами висновки.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з наступних складових частин:

· титульного листа;

· змісту;

· вступу;

· основної частини, що складається з окремих розділів, які можуть, в свою чергу, поділятися на пункти та підпункти;

· висновків;

· списку літератури;

· додатків.

В додатках міститься інструментарій дослідження. Графіки, таблиці, діаграми, що ілюструють положення розділів, також можуть бути винесені в додаток, якщо через них загальний обсяг роботи перевищує той, що потрібно. Загальний обсяг курсової роботи складає 40-45 сторінок (без додатків). Кожна частина курсової роботи починається з нової сторінки. Маються на увазі титульний лист, зміст, розділи, висновки, список літератури, додатки. Підрозділи в межах розділів з нової сторінки не починаються. Усі сторінки роботи повинні бути пронумеровані, починаючі з титульної (вона рахується, але номер на ній не ставиться). Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті сторінки. Більш детально правила оформлення курсової роботи дивись у відповідному розділі цих методичних рекомендацій).

Титульний лист містіть назву міністерства, університету, інституту, кафедри, в межах якої виконується робота. Далі надається тема роботи, інформація щодо виконавця та керівника курсової роботи. Наприкінці вказується місто та рік виконання (Приклад оформлення титульного листа надано у Додатку А цих методичних рекомендацій).

Зміст роботи включає перелік основних її частин із указівкою сторінок їхнього початку. Назва кожної частини записується з нового рядка з заголовної букви. Вступ, висновки, список літератури і додаток не нумеруються. Основна частина складається з окремих розділів, кожний з який нумерується, має власну назву (яка пишеться без лапок), і записується з нового рядка з указівкою сторінки початку (Додаток Б). Розділи повинні бути зв'язані між собою логічно. Їх повинно бути не менше двох. Зайво велике число розділів ускладнює виклад матеріалу і свідчить про нездатність автора до логічних узагальнень.

Вступ повинен містити ряд обов’язкових елементів: обґрунтування теми, її актуальність в теоретичному та практичному плані, ступінь її розробленості в наукової літературі, чітко сформульовані об’єкт, предмет, цілі та завдання курсового дослідження. Вступ займає 2-3 сторінки.

Основна частина роботи може складатися з двох-трьох розділів. У розділах послідовно розкривається тема курсової роботи. Рекомендована 6

логіка розкриття – "від загального до частки". Наприкінці кожного розділу обов'язково коротко (1-2 абзаці) повинні бути сформульовані основні висновки. Краще починати їх словами «Таким чином», або зробити такий підзаголовок «Висновок до розділу …» Оскільки в теоретичному розділі роботи автор розкриває тему використовуючи вже створені наукові матеріали особливу увагу варто приділити посиланням на використану літературу. Вони повинні бути присутнім повсюдно і супроводжувати всі цитати й ідеї, що автор засвоїв після знайомства з працями вчених, за винятком тих ідей і висновків, що були зроблені самостійно. Посилання ставиться в квадратних дужках відразу після прямої цитати або використаної загальної ідеї. В цілому повинно бути 2-3 посилання на сторінці (в залежності від того, скільки ідей було запозичене з інших джерел). Більш детально правила оформлення посилань надаються у відповідному розділі цих методичних рекомендацій.

Висновки – обов’язкова частина курсової роботи – являють собою стисле викладення одержаних автором наукових результатів, які формулюються у вигляді окремих пунктів. Студенту повинно підвести підсумок по всій роботі, включаючи як теоретичну частину, так і практичну. На початку висновків необхідно підкреслити актуальність вивчення даної теми, перспективи її розвитку, практичну значущість. Наприкінці висновків необхідно надати рекомендації за результатами дослідження. Обсяг висновків 3-5 сторінок.

Список джерел інформації містить всі наукові праці, що розглядались в літературному огляді за темою курсової роботи (вимоги щодо оформлення бібліографії наведені в Додатку 3 цих методичних рекомендацій). Він містить не менш 15-20 основних наукових джерел за темою. Обов'язкова присутність усіх видів джерел: навчальної літератури вітчизняних і закордонних авторів; наукових публікацій за проблемою, ідеї яких були використані в роботі. Джерел повинно бути достатньо для розкриття теми, а інформація, що міститься в них – новою і достовірною.

Додатки містять інструментарій дослідження, а також ілюстративний матеріал за темою виконаної роботи, що не ввійшов до основних розділів, але на який є посилання. Чорновий текст курсової роботи пишеться (друкується) на окремих листках з однієї сторінки, з достатнім інтервалом між рядками та великими полями, на які можна вносити доповнення і зміни в процесі роботи над рукописом. Чернетка роботи надається на перевірку керівникові в термін, що вказаний в графіки виконання курсової роботи.

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.

Виконання курсової роботи провинно здійснюватись за наступною схемою:

· визначення теми та призначення наукового керівника;

· складання бібліографії, вивчення літератури за обраною темою;

· розробка плану роботи;

· написання вступу, який повинен включати описання актуальності обраної теми в практичному та теоретичному планах; визначення об’єкта, предмета, мети та завдань курсової роботи;

· збирання інформації за теоретичним розділом плану;

· написання цього розділу з обов’язковим формулюванням висновку в якому повинні бути зазначені методологічні та теоретичні основи майбутнього дослідження;

· вибір методів дослідження та розробка інструментарію (застосування анкетного опитування в якості основного методу збору даних повинно бути обов’язковим, інші методи можуть бути застосовані за бажанням автора роботи);

· проведення збору даних;

· проведення первинної обробки даних;

· аналіз одномірного та двомірного розподілу отриманих даних, згідно з поставленими завданнями та висунутими гіпотезами;

· написання другого розділу роботи, який повинний включати програму дослідження (включаючи описання проблеми, виділення об’єкту, предмету, мети та завдань дослідження, описання обраного методу (методів), інтерпретацію основних понять, рекомендованого типу вибірки та обсягу вибіркової сукупності); аналіз отриманих даних та висновки за результати проведеного дослідження;

· написання загальних висновків;

· оформлення роботи;

· захист роботи.

Термін виконання етапів роботи обговорюється та затверджується на засіданні кафедри та є обов’язковим до виконання.

ХІД ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Для успішного написання курсової роботи варто зробити наступний алгоритм дій:

1. Уважно прочитайте запропонований Вам список тем курсових робіт і виберіть ту, котра найбільшою мірою відповідає Вашим науковим інтересам. Якщо тема, що Ви б хотіли досліджувати не знайшла відображення в списку тим курсових робіт, то підійдіть до керівника курсових робіт і з його допомогою сформулюйте собі тему.

Наступнім кроком є попереднє знайомство з темою з метою уточнення проблеми і звуження діапазону наукового пошуку. Для цього уважно прочитайте назву теми і за допомогою довідкової літератури з'ясуєте значення основних категорій. Використовуючи кілька довідкових джерел (вітчизняних і закордонних, старих і нових) Ви будете мати уявлення про різні підходи до визначення даного процесу чи явища. Паралельно з цим варто переглянути розділи підручників, що торкаються даної проблематики. Працюючи з підручниками і словниками обов'язково виписуйте основні визначення, висновки з указівкою назви джерела, ім'ям автора, роком видання, номером, що цитуємо і загальною кількістю сторінок. Робота з літературними джерелами ведеться протягом всього періоду виконання курсової роботи. Основна робота повинна базуватися на систематичних, алфавітних й предметних каталогах, які є в бібліотеці Університету та інших наукових бібліотеках. При цьому слід пам’ятати, що літературні джерела можуть мати посилання на інші роботи, які теж необхідно враховувати. Зібрану бібліографію треба оформляти в список літератури. На основі вивчення літератури з’ясовується ступінь розробленості обраної теми та визначається коло питань, які необхідно вирішити в курсовій роботі.

2. Після того, як Ви вже маєте загальне уявлення про складність тієї проблеми, що вам потрібно описати варто перейти до визначення об’єкту, предмету, цілей та завдань курсової роботи та уточнити їх з Вашим науковим керівником. Надалі виділені об’єкт, предмет, мета та завдання курсової роботи знайдуть своє відображення у вступі.

3. Далі повинно скласти план курсової роботи. План – загальна схема розкриття теми, усі частини якої тісно логічно взаємозалежні. Пункти плану пов’язані з завданнями роботи та вирішують їх. Cкладання плану не є одноразовий акт: над ним студент працює протягом майже всіх етапів роботи над темою. Первісний начерк плану розроблюється вже під час попереднього знайомства з проблемою; далі, після обговорення його з керівником, план уточнюється, конкретизується. Наявність попереднього плану сприяє цілеспрямованому відбору дослідницького матеріалу за темою роботи. В ході виконання роботи продовжується процес уточнення питань, які складають основний зміст роботи. Останній варіант плану узгоджується з керівником, він є обов’язковим для виконання й фіксується в роботі як її ЗМІСТ.

4. Після складання плану можна приступати до написання ВСТУПУ курсової роботи. Починається вступ з описання актуальності теоретичного та практичного вивчення обраної теми. Далі надається аналіз ступеню наукової розробленості теми, тобто вказуються ті науковці, які займались обраною проблемою, окреслюється поле їх досліджень. Виділяються ті аспекти, які ще не знайшли детального розгляду, але стали предметом курсової роботи. Після цього необхідно виписати об’єкт, предмет, мету та завдання всієї курсової роботи.

Об’єктом курсової роботи можуть виступати реальні хімічні або біологічні явища, за допомогою яких вирішується проблема, або навпаки, використання цих явищ не є достатнім для вирішення проблеми. Предметом роботи при цьому є властивості, які викликають інтерес в плані дослідження саме даної проблеми.

Метою роботи є той результат, який виконавець планує досягти в результаті здійснення роботи. Метою може бути визначення характеристик певного явища чи процесу, встановлення зв’язку між явищами, виділення факторів виникнення або розвитку якогось явища або процесу, та вплив параметрів явища і умов за яких це явище відбувається, на вирішення проблеми. Не можна починати формулювання мети роботи словами проаналізувати, вивчити, дослідити.

Завдання роботи уточнюють мету, розкривають основні етапи її досягнення. Завдання роботи повинні бути як теоретичного, так и практичного плану. Прикладом завдань теоретичного плану є уточнення суті основних категорій роботи, виділення структурних елементів явищ, що вивчаються, факторів, що їх зумовлюють тощо. Практичні завдання – це з’ясування за допомогою проведення дослідження основних характеристик явищ та процесів, зв’язків між ними, визначення причин певних явищ тощо. Звичайно достатньо виконання 5-6 завдань, які висуваються в роботі для досягнення її мети.

5. Наступний етап роботи – безпосереднє виконання поставленої мети та завдань, яке здійснюється під час написання основних розділів роботи. Розділів роботи може бути декілька. Перший розділ роботи є теоретичним, другий розділ - емпіричним.

В теоретичному розділі коротко описуються основні підходи до вивчення проблеми та обирається той, який і буде реалізовано в подальшій роботі. Теоретичний розділ рекомендується розбити на підрозділи. Як сам теоретичний розділ, так і його підрозділи обов’язково повинні мати назви, які відображають їх зміст. Оскільки теоретичний розділ роботи має реферативний характер, по тексту обов’язково повинні бути посилання на літературу, що використовується (щонайменше 2-3 на сторінку). Наприкінці першого розділу обов’язково треба зробити стислий висновок, який є підсумком проведеного аналізу.

В емпіричному розділі курсової роботи здійснюється дослідження та безпосереднє методологічне вирішення проблеми. Першим підрозділом емпіричного розділу обов’язково повинна бути Програма дослідження.

Програма дослідження складається з наступних елементів:

1. Стисле викладення проблеми в практичному та теоретичному аспектах (тобто які питання не вивченні та не вирішені, або вирішені не в достатній мірі). Опис проблемної ситуації повинен займати 2-3 абзаци.

2. Визначення об’єкту, предмету, мети та завдань конкретного дослідження, що планується. Об’єктом дослідження можуть виступати хімічні та біологічні явища. Об’єкт дослідження є носієм необхідної для дослідження інформації. Предметом дослідження є певна сторона, характеристика об’єкту, яка підлягає безпосередньому вивченню. Мета дослідження – це той результат, що автор сподівається отримати після проведення дослідження. Це те, для чого він проводить своє дослідження, що він намагається вияснити. Завдання дослідження конкретизують мету, по суті це ті кроки, які необхідно зробити, щоб досягти мети. Завдання визначають основні блоки інструментарію дослідження.

3. Надання інтерпретації та оперціоналізації основних понять, які детально були надані в першому розділі. Тобто в програмі дослідження після зазначення об’єкту, предмету мети та завдань необхідно з абзацу жирним шрифтом написати підзаголовок «Інтерпретація основних понять» та далі перелічити всі основні поняття та надати їм визначення. Операціоналізація понять – це по-перше, «розкладення» поняття на його складові, кожна з яких може бути виміряна, «схоплена» під час проведення дослідження. По-друге, зазначення емпіричних показників (індикаторів) вимірюваних явищ в цілому, або їх складових.

4. Визначення гіпотез дослідження. Гіпотези дослідження – це основні логічні припущення про явища та процеси, які висуваються за схемою «Якщо…., то…..» При формулюванні гіпотез студент повинен виходити з того, що:

· гіпотеза не повинна містити в собі понять, які теоретично та емпірично не інтерпретовані;

· вона не повинна припускати суджень оцінювання по типу «добре» - «погано»;

· вона не повинна мати занадто багато обмежень та допущень;

· вона повинна мати можливість перевірки, тобто щоб досліджувач був у змозі розробити такі процедури, що дозволяють вимірювати зв’язки і відношення, припущення які містяться в гіпотезі.

Студенту необхідно також пам’ятати, що в залежності від типу дослідження, яке проводиться в курсовій роботі (пошукове, аналітичне чи експериментальне), формулюються гіпотези різного типу: відповідно структурна описова (допущення про склад елементів та характер їх зв’язків в об’єкті), функціональна описова (допущення про ступінь інтенсивності й взаємозалежності цих зв’язків) та пояснювальна (допущення про причинно-слідчі зв’язки в об’єкті, що вивчається).

5. Визначення оптимальних методів (методу), якими варто досліджувати обрану проблему. Обрані методи повинні бути стисло описані на 1-2 сторінках. Повинні бути вказані їх переваги та недоліки стосовно отримання інформації для досліджуваної проблеми.

6. Розробка інструментарію згідно з вказаними завданнями, висунутими гіпотезами та обраними методами.

Після розробки програми дослідження необхідна його реалізація, яка полягає у проведенні практичної частини роботи, створення масиву даних та їх первинної обробки. Тільки після цього можна приступати до написання другого підрозділу емпіричного розділу. Реалізація програми дослідження здійснюється в умовах лабораторії. Обов’язкове ведення Лабораторного журналу.

Другим підрозділом другого розділу є аналіз отриманих в результаті дослідження даних. Бажано, щоб він також мав власну назву. В курсовій роботі обов’язково повинен бути наданий аналіз отриманих даних. Слід пам’ятати, що аналіз даних – не просто опис таблиць, отриманих після комп’ютерної обробки. Він повинен містити пояснення отриманого матеріалу. Результати дослідження повинні бути представлені коректно, з урахуванням всіх вимог. Обов’язковим є представлення даних у формі зведених таблиць та ілюстрацій (графіків та діаграм). Аналіз даних повинен поводитись згідно з наміченими завданнями та висунутими гіпотезами. Підсумком написання другого розділу повинні бути висновки за цим розділом. У висновках повинні бути стисло представлені тільки отримані в результаті дослідження результати. Обсяг цих висновків повинен бути до 1 сторінки. На закінчення необхідно узагальнити висновки за розділами та зробити ВИСНОВКИ до всієї роботи. Перед написанням чистового варіанту курсової роботи варто ретельно ознайомитися з правилами її оформлення (відступами, оформленням літератури, таблиць, графіків і т.д.).

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оцінювання курсової роботи враховує не лише якість виконання роботи, її зміст, доповідь студента, але й оформлення роботи у відповідності з існуючими вимогами.

1. Загальні вимоги до оформлення курсових робіт.

Курсова робота повинна бути представлена на державній мові в печатному та електронному варіанті. Печатний варіант повинен бути переплетений (м’яка або тверда палітурка). Курсову роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через півтора інтервали 14 шрифтом Times New Roman. Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору нежирним. Заборонено використання курсиву, напівжирного шрифту та підкреслень в тексті роботи, окрім напівжирного шрифту в назвах розділів та підрозділів. Щільність тексту всюди однакова.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних - номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.Дописувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту друкарськими літерами. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Обсяг курсової роботи повинен складати 50-60 сторінок. До загального обсягу роботи не входять додатки та список використаних джерел. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації.

Оформлення титульного листа

У відповідності з існуючими правилами на титульному листі курсової роботи вказується назва міністерства, учбового закладу, факультету, кафедри, прізвище та ініціали автора, повна назва роботи, науковий ступінь, звання, прізвище та ініціали наукового керівника, місто і рік закінчення роботи (див. Додаток А). На титульному аркуші, що є першим аркушем курсової роботи, номер не ставлять, але враховують його у загальну нумерацію.

3. Оформлення змісту

Після титульного листа йде зміст. Складається він в процесі виконання роботи, а сторінки проставляються вже після закінчення усієї роботи. Зміст включає всі розділи та підрозділи курсової роботи. При цьому формулювання всіх підрозділів роботи повинно точно відповідати заголовкам у тексті й мати однакову нумерацію. Найменування розділів, підрозділів та пунктів указують разом з їх порядковими номерами, додатки - з їх позначенням та найменуванням. Всі заголовки розділів (крім вступу, висновків, списку джерел інформації та додатків) послідовно нумеруються арабськими цифрами, після номеру крапка не ставиться. Наприкінці заголовка крапка не ставиться, перенос слів у заголовку не допускається. Слова «розділ» та «підрозділ» не пишуться. Підрозділи також повинні мати назви, нумерують їх у межах розділу подвійними арабськими цифрами з крапкою, наприклад, 2.1 – перший підрозділ другого розділу. Подальший розподіл тексту всередині підрозділ нумерується потрійними арабськими цифрами, наприклад, 3.1.2 – другий пункт першого підрозділу третього розділу. Номери та найменування підрозділів (пунктів) приводять після абзацного виступу, відносно номерів розділів (відповідно підрозділів). Номери сторінок, на яких розміщуються найменування елементів, указують на рівні останнього рядка запису один під одним. Закінчення найменувань елементів відділяють від номерів сторінок крапками (див. Додаток Б).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: