Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього,- карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

1. Об'єктом злочину є життя та здоров'я особи.

2. З об'єктивної сторони цей злочин характеризується: 1) діянням у формі: а) жор­стокого поводження з потерпілим; б) шантажу; в) примусу до протиправних дій; г) си­стематичного приниження людської гідності потерпілого; 2) наслідками у вигляді до­ведення особи до: а) самогубства; б) замаху на самогубство; 3) причинним зв'язком між вказаним діянням і наслідками у вигляді самогубства або замаху на самогубство потер­пілого.

Самогубство - це умисне позбавлення себе життя.

Жорстоке поводження може виявитися у безжальних, грубих діяннях винного, які спричиняють потерпілому фізичні чи психічні страждання - мордування, позбавлен­ня їжі, ліків, води, сну, одягу, житла, систематичне нанесення тілесних ушкоджень чи побоїв, примушування до вчинення дій сексуального характеру тощо.

Шантаж передбачає погрозу розголошенням компрометуючих або інших відомостей, які потерпілий бажає зберегти у таємниці. Змістом шантажу може бути також за­лякування заподіянням іншої шкоди - звільненням з роботи, розлученням, позбавлен­ням засобів до існування, виселенням, відібранням дитини тощо. Детальніше про по­няття шантажу див. коментар до ст. 303.

Примус до протиправних дій означає домагання від іншої особи шляхом погро­зи, насильства чи інших подібних дій вчинити дії, які заборонені чинним законодав­ством.

Систематичне приниження людської гідності полягає, зокрема, у багаторазових (три і більше рази) образах, глумлінні над потерпілим, цькуванні, поширенні наклепни­цьких вигадок, явно несправедливій критиці, іншому принизливому ставленні до потер­пілого. Самогубство або замах на самогубство, що стало наслідком перевищення влади або службових повноважень, охоплюється ч. З ст. 365 і не потребує додаткової кваліфі­кації за ст. 120.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення потерпілим дій, безпосередньо спрямованих на позбавлення себе життя.

3. Суб'єкт цього злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом до діяння, умислом або необережністю до наслідків. Якщо винний умисно схилив до фактичного самогубства або до замаху на таке самогубство особу, яка хвора на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, то вчинене, за­лежно від обставин справи, слід кваліфікувати тільки за відповідною частиною (і пунк­том ч. 2) ст. 115 або за відповідною частиною ст. 15 і відповідною частиною (і пунктомч.2)ст.115.

5. Кваліфікуючими ознаками цього злочину є вчинення його щодо: 1) особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого; 2) двох або більше осіб (ч. 2 ст. 120), а особливо кваліфікуючою ознакою - щодо неповнолітнього (ч. З ст.120).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: