ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Судове (юридичне) красномовствоВиникло воно в Давній Греції у зв’язку з необхідністю апологій — про- мов на захист, які для населення писали логографи — спеціальні майстри своєї справи. Тоді не існувало ані державного звинувачення, ані попе- реднього слідства. У пору існування родового полісу суд вершили вож- ді — царі. З утворенням античної державності роль судді взяла на себе держава, відкинувши сваволю полісного суду. Кожний міг звинуватити Види красномовства 85 будь-кого у злочині. Захищатися ж мусила людина сама, виклавши крас- номовно перед судом аргументи захисту. Логографи (писці, які писали захисні промови) з’явилися тому, що не кожен міг себе оборонити. Судова промова мала приблизно таку структуру: вступ, в якому праг- нули схилити на свій бік суддів; оповідь (виклад фактів справи з погляду того, хто виступає); докази своєї правоти й полеміка із супротивником, якого чорнили, скільки могли; висновок. Вступ і висновок були типови- ми шаблонами, на зразок тих, що у нас практикуються в шкільних творах донині. Існували навіть збірки-трафарети таких вступів і висновків. Римляни основну надію покладали на суд та юридичні норми. Ство- ривши дванадцять так званих таблиць (V ст. до н. е.) та систему комен- тарів до них, римляни заклали основи сучасного законодавства цивілі- зованих країн (наприклад, у Візантії це право успадковано в «Кодексі» імператора Юліана). Сучасний суд багато в чому відрізняється від судочинства античної пори. Сьогодні це складна процедура, учасники якої чітко розподіляють ролі: прокурор, адвокат, свідки і т. д. Античний «захист самого себе» по- ступився об’єктивному вивченню особистості підсудного й обставин спра- ви. Кожне слово тут має бути вагомим і точним, особливо в суді першої інстанції, важливою складовою якої є дебати. Успіх справи, торжество справедливості залежить від того, хто виступає в суді, від відповідної під- готовки судочинця. Дуже важливо, щоб усі, кому надається слово в про- цесі, мали відповідну риторичну підготовку. Сьогодні усе це звучить більш ніж актуально. Криміналізація життя, породжена низкою певних обставин нашого сьогодення, ставить перед громадянами України завдання побудови міцного заслону на шляху зло- чину, створення основ правової держави. Усе це значно підвищує роль риторики у встановлені норм права та суспільної гармонії. Особливої уваги потребує підготовка судової про- мови. Важливо визначити її предмет, види та функції, специфіку сло- весного оформлення. «Судова промова — це промова, звернена до суду, інших учасників судочинства та присутніх при розгляді кримінальної, цивільної чи адмі- ністративної справи, що містить висновки відносно тієї чи іншої спра- ви» (Молдован В. В. Судова риторика.— К, 1998. с. 33). П. С. Пороховщиков у книзі «Искусство речи на суде» наголо- шує на потребі вирішення загальнориторичних питань: чистоти мови, її якості; непотрібності витончених, заплутаних зворотів; пафосу; ува- ги слухачів. Судова промова повинна ефективно впливати на суд, допомагати формуванню переконань суддів і присутніх у залі суду громадян. 86 Факультативний курс з української мови. Риторика Важливим моментом кожної судової промови є її моральне підґрун- тя. На думку відомого юриста А. Коні, характерними рисами обвинува- ча мають бути: спокій, коректність прийомів звинувачування, відсутність особистого роздратування. На його думку, особливо важливо уникати ли- цедійства в голосі, жестах і манері триматися на суді, а також відвертого паплюження людини. Система доказів, що базується на суворій логіці, має відповідати моральному пафосу суду. У суді виступають з промовами прокурор та адвокат. Як правило, визначають прокурорську (звинувачуючу) та адвокатську (захисну) про- мови. Іноді в судових суперечках беруть участь громадський обвинувач і захисник, цивільний позивач і цивільний відповідач (або їхні пред- ставники); потерпілий та його представник; нарешті — підсудний, у ро- лі захисників якого можуть виступати його близькі родичі, опікуни чи піклувальники. Призначення судової промови — висвітлити громадську точку зору відносно визначеного злочину та особи підсудного.
Виникло з появою держави судів і законів. Судова промова – це промова, звернена до суду та інших учасників судочинства і присутніх під час розгляду кримінальної, цивільної, адміністративної справи.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|