Фразовий наголос і найпростіші випадки фразового членування

Дуже важливим для правильної вимови є вміння правильно роз­міщувати словесні наголоси у фразі, тобто знати правила фразового наголосу.

Як відомо, кожне слово в словниковому ряді має свій наголос. В реченні деякі слова наголос втрачають, стають ненаголошеними, інші ж зберігають завжди наголос.

Не в усіх мовах фразовим наголосом виділяються одні й ті ж кате­горії слів. Наприклад, в українському реченні звичайно наголос падає не тільки на іменник, прикметник, дієслово, прислівник, а й на особові і присвійні займенники, іноді на прийменники.

У німецькій мові кількість ненаголошуваних у фразі слів більша, ніж в українській.

1. Звичайно не стоять під наголосом у німецькій мові артиклі, сполуч­ники, прийменники перед іменником, займенники особові, присвій­ні, відносні, питальні, вказівні займенники der, dieser, jener, solcher, зворотний займенник sich і безособовий займенник es, неозначений займенник man, заперечні слова kein, nicht, зв'язки, частки so і zu перед прикметниками, прислівниками та іншими частинами мови.

Was machst du morgen nach 8 Uhr abends?

[¿vas 'maχst du 'mɔrgən naχ ' ’aχt ' ’u: ' ’a:bənts]

2. Іменники, прикметники, прислівники, числівники і в більшості ви­падків самостійні дієслова стоять під наголосом (див. приклад п. 1).

3. Ненаголошеними або слабко наголошеними бувають допоміжні та модальні дієслова.

Er hat das Heft genommen.

[’e hat das 'heft gə'nɔmən].

4. Незмінювана форма повнозначного дієслова в поширеному реченні вимовляється звичайно з слабким наголосом.

Er muss mit dem Bruder nach Kyjiw fahren.

[’e mus mit dem 'bru:d na:χ 'ki:jif ֽfa:rən]

З розстановкою наголосів у фразі тісно пов'язане фразове членування, або розподіл пауз у фразі (пауза - більша або менша зупинка під час мов­лення). Паузи розділяють фразу на невеликі групи слів, у кожній з яких є найменше одне наголошене слово. Якщо в такій словесній групі кілька на­голошених слів, то одне з них звичайно є наголошеним трохи сильніше, ніж решта. Такі групи слів, більш тісно пов'язаних між собою за змістом, на­зивають синтагмами, а сильніший наголос у синтагмі - синтагматичним.

Jede Sprache ist eine schwere Sache.

['je:də ' ' ∫pra: χəξ ’ist ’ ae nə ´∫və:rə ´´zаχə]

Розстановка пауз у фразі (виділення синтагм) визначається звичай­но самим змістом висловлювання. Однак є типові випадки виділення синтагм, які можна перелічити у вигляді правил. Окрему синтагму утворюють:

1. Іменник, перед яким стоїть означення.

Mein Bruder ist Student.

[m ae n ´bru:d ξ ’ist ∫tu´dεnt].

2. Власне ім'я, якщо воно стоїть на початку речення.

Anna ist eine gute Erzieherin.

['’anαξ ’ist ’аепə 'gu:tə ’ ´´ ts i:ərin].

3. Поширений додаток або обставина, що стоїть на початку речення.

In zehn Minuten sind wir auf der Straße.

[’in ' ts e:n mi"nu:tənξzint vi ’ ao f de "∫tra:sə].

4. При переліку однорідних членів речення кожний з них виділяється в синтагму.

Auf dem Tisch sind Bücher, Hefte und Zeitschriften.

[’aof dem 'ti∫ξzint 'bу:ç ξ ´hεftəξ υnt " tsae t∫riftən].

Ні в якому разі не слід робити паузи між артиклем та іменником, між прийменником та іменником, між прийменником і займенником, між означенням і означуваним словом.

Приклади

1. Du kommst. [du 'kamst].

Er spaziert. ['e ∫pa' ts i: t].

Sie tippt. [zi· ' tipt].

Wir bitten. [vi· 'bitən].

Ihr gebt. ['i· 'ge:pt].

Sie fegen. [zi· 'fe:gən].

Man sagt. [man 'za:kt].

Man lernt. [man 'lεrnt].

2. Der Lektor fragt. [de· 'lεktor' 'fra:kt].

Der Student antwortet. [de· ∫tu'dent'' 'antvort9t].

Der Student antwortet ganz gut. [deB Jtu'dent ''antvort9t 'gant§ "gu:t].

3. Ihr Sohn war zufrieden. ['iE 'zo:n var t§u"fri:d9n]. Die See war nah. [di 'ze: var "na:].

4. Er kann schon baden. ['eE kan 'Jo:n "ba:d9n]. Du kannst die Beeren sammeln.

[du kanst di "be:r9n 'zamgln].

5. Er muss am Abend ins Theater gehen. ['eBmus 'am ''a:bgnt 'ms te"a:tB,ge:9n]. Du musst jede Woche zum Arzt gehen.

[du must 'je:d9 'vo%9 t§um "'a:rt§t,ge:9n].

6. Er hat die Beeren gefunden. ['eE hat di- "be:r9n gg'fundgn]. Der Mann hat russisch gesprochen, [deE 'man hat "rusij gg'Jproxn]. Du hast das Buch genommen.

[du hast das ' bu:x gg'nomgn].

7. Ihr Neffe ist Student. ['iE'nef9 'ist Jtu"dent].

Die schwarze Katze erwischte den Fisch, [di 'Jvart§9 "katgg^VviJtg den "fij).

8. Kurt spielt gut Tennis, ['kurt 'Jpi:lt 'gu:t "tenis].

9. Jede Woche musst du zum Arzt gehen. ['je:d9 "voxs<;must du ts.um "a:rt§t,ge:3n]. Den ganzen Abend dachte sie an ihren Vater, [den 'gantgn 'aibant^'daxta zi 'an 'ітзп "fa:tB].

10.In diesem Walde sah man viel Beeren, ['in drzm 'valds^'za: man 'fi:l"be:r3n]. Schon am spдten Abend begann das Erdbeben. ['Jo:n 'am 'Грє:ізп "'aibsnt^bs'gan das "'e:Bt,be:b3n].

Вправи

І. Слухайте і читайте. Стежте за вимовою довгих і коротких го­лосних. Не пом 'якшуйте приголосних перед [і:] та [і]. ihm - immer ['i:m - ' 'ітв] ihn - innen ['i:n - ' 'тзп] ihren - irren [' 'і:гзп - ' 'iran] das Bier - die Birne [bi:e - 'Ьітз] bieten - bitten ['bi:tan - 'bitsn] die Bienen - binnen ['Ьі:пзп - 'Ьтзп] die Miene - Minna ['ті:пз - 'mina:] die Wiese - das Wissen ['vi:z3 - 'visn] wir - wirr [viB - vir]

IL Прослухайте і прочитайте подані слова. Запишіть окремо ті з них, в яких звучить довгий голосний [є:], і ті, в яких звучить короткий /є/.

Die Ebene, das Epos, die Ebbe, die Ethik, der Berg, weg, der Weg, mehr, der Schmerz, die Ferien, das Herz, wenn, der Weber, der Wert, der Stern, bestehen, die Decke, stets, angenehm, das Wiedersehen, die Rente, der Regen.

III. Прочитайте подані слова. Зверніть увагу нарізну якість голо­сних та на буквене зображення звуків [є:], /є/, [t:]. Die Ehre - der Erbe - die Дhre [''е:гз- ''єгЬз - ''є: га] die Feder - der Vetter - die Vдter

['fe:dB-'fete-'fe:tB]

sehen - setzen - sдen

['ze:3n - 'zetsn - 'ze:sn]

die Rede - der Retter - die Rдder

fre:d3- 're№- 're:dB]

wegen — wecken - wдgen

['ve;g9n - 'veksn - 've:g3nj

\f IV. Прочитайте подані слова. Зверніть увагу на ненаголошеність ар­тикля та на часткове оглушення дзвінкого приголосного після артикля.

Das Bier, das Buch, das Bett, das Gesetz, das Gerдt, das Gerede, das Dorf, das Boot, das Dach, das Gas.

\y V. Прослухайте текст і запишіть його. Звірте запис із друкованим текстом. Зверніть увагу на розподіл наголосу та пауз у реченнях. Anna ist in Kyjiw geboren. Sie ist 18 Jahre alt. Jetzt studiert sie an der Universitдt. Sie ist im ersten Studienjahr. Sie lernt Fremdsprachen. Sie hat Geschwister. Ihre Eltern sind Rentner. Anna wohnt in der WassylkiwskastraЯe 10, im Zimmer 14.

f'ana:E;'ist 'in "kirjif g3'bo:r3n||zi 'ist ''a%t/4t§e:n 'ja:ra "'alt|j

'jej§t J*tu-'di:Bt zi 'an deE 'univerzi "te:t||

zi 'ist 'im ''e: est3n "Jtmdisn, ja:r||zi 'lernt "fremt, Jpra:%n||

zi hat g3'Jviste|| 'ітз ''eltsrn zmt "гєптв|)

"ana: 'vo:nt 'm de'Evasil'kivska,Jtra:s3",t§e:n) 'im '|§ітв"fir,|§e:n]

П'ЯТЕ ЗАНЯТТЯ

§ 35. Загальна характеристика лабіалізованих голосних

Крім уже відомих протиставлень німецьких голосних зарядами, за піднесенням і тривалістю, німецька мова має також протиставлення го­лосних переднього ряду лабіалізованих і нелабіалізованих. Нагадуємо: голосні, у вимові яких губи беруть активну участь (заокруглені і ви­пнуті), називаються лабіалізованими. Голосні, при вимові яких губи пасивні або розведені в сторони, називаються нелабіалізованими.

§ 36. Фонема [у:]

При вимові довгого огублєного голосного переднього ряду [у:] кінчик язика впирається в нижні зуби, а середня спинка максимально піднесена до твердого піднебіння, як при довгому [і:]. Губи випнуті, сильно округлені і напружені, як при вимові [и:]. Виходить дуже закритий і лабіалізований звук переднього ряду.

Мал. 34. Німецьке [у:]

Постановка. Треба вимовити спочатку звук [і:], а потім, не змі­нюючи положення язика, випнути губи і заокруглити їх як при [и:]. Стежити за тим, щоб органи мовлення були напружені. Вимовити кіль­ка разів [і: - у:, і: - у:], спочатку не перериваючи голосу, а потім роз­дільно, з сильним приступом.

Мал. 34. Німецьке [у:]

Буквене зображення звука [у:]

Звук_______Буква___________Приклади______

[у:]________ь, ьh_________die Tьr, die Frьhe

kьhn [ky:n] das Gemьse [g9'my:z9]

ьben [''y:ban] mьde ['my.da]

ьber [' 'у:Ьв] die Mьhe ['my:9]

grьЯen ['gry:sn] die Hьte ['hy:ta]

berьhmt [b3'ry:mt] (Plur. v. der Hut)

die Frьhe ['fry:9] fьhren ['fy:ren] genьgend [gg'ny.gant] die FьЯe ['fy:sa]

wьtend ['vy:t9nt] (Plur. v. der FuЯ)

die Bьhne fby:n9] der Ьbersetzer

spьren ['Гру:гап] ['уЬв'гє^в]

das Tier [ti:E] - die Tьr [ty:E]

sieden ['zi:d9n] - der Sьden ['zy:dsn]

die Ziege ['t§i:gs] - die Zьge ['t§y:g9] (Plur. v. der Zug)

vierffi:*] - fьr [fy:E]

die Wiese ['vi:z9] - die Wьste ['vy:st9]

die Biene ['bi:n9] - die Bьhne ['by:n9]

§ 37. Фонема [y]

При вимові короткого голосного [y] середня спинка язика піднесе­на до піднебіння так, як при короткому відкритому [і], а губи округлені і випнуті - як при короткому [и]. Порівняно з [у:] цей звук більш від­критий і менш лабіалізований.

Мал. 36. Німецьке [y]

Постановка. Вимовити спочатку звук [і], а потім, не змінюючи по­ложення язика, випнути губи і заокруглити їх, як при [и]. Стежити за напруженістю язика і губ, а також за тим, щоб кінчик язика торкався нижніх зубів. Повторити декілька разів:

['i-'y-'i-'y-'i-'y]

Буквене зображення звука [у]

_____Звук________Буква_________Приклади

______[y]___________ь_____mьssen, das Stьck

dьnn [dYn] der Rьcken ['rYkan]

fьnf [fynf] das Frьhstьck ['fry:JtYk] fьnfzehn ['rYnf„t§e:n] zurьck [tsu 'ryk]

das Stьck [JtYK] wьnschen fvYnJn]

dьrfen ['dYrfn] die Gymnastik [gYm nastik]

schьtten ['/Ytgn] der Bьrger ['bvrgB]

mьssen f mYsn] die Mьtze ['пгфд]

schьtzen ['JVt§n] die Kьste fkYsts]

sticken ['Jtiksn] -die Stьcke ['ftYks] (Phir. v. das Stьck) missen ['misn] -mьssen ['rnYsn] die Kiste ['kistg] - die Kьste ['kYsta]

§ 38. Фонема [0:]

Артикуляція лабіалізованих звуків переднього ряду [о:] і [се]чужа укра­їнській мові. При вимові довгого закритого голосного [о:] спинка язика піднесена до піднебіння, як при вимові звука [є:]. Кінчик язика впирається в нижні зуби. Губи випнуті і заокруглені, як при вимові закритого [о:].

Мал. 37. Німецьке [в:]

Постановка. Вимовити спочатку [є:], а потім, не змінюючи поло­ження язика, випнути губи і заокруглити їх, як при [о:]. Стежити за на­пруженістю язика і губ, а також за тим, щоб кінчик язика не відривався від нижніх зубів. Повторити декілька разів:

['є: - 'о: - 'є: - '0: - 'є: - 'o:j

Мал. 38. Німецьке [в:]

Буквене зображення звука [о:]

Звук Буква Приклади

[о:] ц, цh hцren, die Hцhe

die Цfen [''0:fn] stцren ['Jtecran]

(Plur. v. der Ofen] die Rцhre ['ra:re]

hцrt [h0:Bt] trцsten ['tre:st9n],

(Prдs. v. hцren) grцЯer ['greise]

schцn [j0:n] strцmen ['ftacmsn]

die Hцhe ['Ьи:з] zцgern ['ts.0:g3rn]

hцren ['п0:гзп] franzцsisch [fran'tsjzcziT]

die Behцrde [Ьз'гшіМз] gewцhnen [g3 voinsn]

die Sцhne ['z0:ns] bцse ['Ьо:гз]

(Plur. v. der Sohn) Goethe fgoita] mцgen ['m0:g3n]

die Ehre [' 'е:гз] - die Цhre [' '0:ra] (Plur. v. das Ohr) sehnen ['ze:nan] - die Sцhne ['z0:na] schwer [Jve:E] - schwцren ['Jv0T3n] die Rede ['re:ds] - die Rцte fra:t3]

§ 39. Фонема [се]

При артикулюванні короткого відкритого лабіалізованого голо­сного [се] язик піднесений, як при короткому відкритому нєлабіалі-зованому [є], а губи округлені і випнуті, як при [о]. При постановці цього звука слід виходити, таким чином, із артикуляції [є], додаючи до неї огублення [о].

Мал. 39. Німецьке [се]

Буквене зображення звука [се]

Звук Буква Приклади

[се] ц kцnnen, цffnen

, цffnen f'cefhan] die Dцrfer ['dcerfte] (Plur. v. das Dorf) die Rцcke f'rceka] (Plur. v. der Rock) die Wцrter ['vcerre] (Plur. v. das Wort) der Kцrper fkcerpB]

stecken fjtekgn] - die Stцcke ['Jtceka] (Plur. v. der Stock) recken frekan] - die Rцcke frceka] (Plur. v. der Rock) der Wдrter ['vertu] - die Wцrter ['vceite] (Plur. v. das Wort)

kennen ['кєпзп] - kцnnen ['kcenan]

der Kern [kern] - die Kцrner ['kcenre] (Plur. v. das Korn)

§ 40. Винятки з правил читання довгих та коротких голосних

[а:] [о:]

der Adler [' 'a:dlB] hoch [ho:x]

die Art ['a:rt] der Mond [mo:nt]

der Arzt ['a:rt§t] der Montag ['mo:n,ta:k]

der Bart [ba:rt] das Obst ['o:pst]

die Jagd [ja:kt] der Trost [tro:st]

nach [na:x] [o]

die Sprache ['Грга:хз] grob [grop]

der Start [J~ta:rt] die Hochzeit fhoxyjajt]

zart [t§a:rt] der Vorteil ['for,t<jel|

M [u:]

die Grammatik [gra'matik] die Dusche ['du:fg]

der Nachbar ['naxba:r] die Geburt [ga'bu:Bt]

[є:] der GruЯ [gru:s]

das Gesprдch [ga'Jpre:c] husten [ nuistan]

das Mдdchen ['me:tc9n] nun [nu:n]

nдchst [ne^st] nur [nu:B]

das Rдtsel f're:tsl] zur [tsu:E]

die Stдdte ['Jte:ta] der Schuster ['Ju:stB]

M [v]

der Chef [fef] der Klub [klup]

weg [vek] plus [plus]

[e:] das Urteil [''urtajl]

das Erz ['е:е|§] zum [t§um]

erst ['e:"st] [0:]

der Krebs [kre:ps] das Цsterreich [' '0:stB,ra_ec]

nebst [ne:pst] trцsten ftraistsn]

stets [fte:ts] die Bцrse ['b0:Bz9]

M [y-J

die Nische ['ш:/з] dьster fdy:stB]

[1] die Wьste [vy:st9]

der April ['a'pnl] [y]

vierzehn ['fir„t§e:n] gebьrtig [ga'bYrtic]

vierzig ['firtsic] das System [zYs'te:m] das Viertel ['firtl]

§ 41. Мелодика простого розповідного речення

Під мелодикою речення розуміємо рух тону всередині речення: підвищення і пониження тону або рівний рух його. Просте розповідне речення німецької мови характеризується пониженням тону на наголо­шеному складі останньої синтагми - такий тип мелодики називається мелодикою завершеності.

Неостання в реченні синтагма має мелодику незавершеності, яка по­казує, що далі буде, що висловлювання ще не закінчене, і характеризу­ється незначним підвищенням тону на останньому наголошеному складі синтагми. Далі до кінця синтагми тон або понижується, або рівний.

Am Fenster steht ein Schreibtisch ['am 'fenstB 'Jte:t 'a_en "Jrajp.tiJ]

Приклади

Er ist Student.

['eE 'ist Jtu'dent]

Er lernt die Wцrter.

['ee 'lernt di "vcertE]

Das ist unsere Lehrerin.

[das 'ist 'ипгзгз '1е:гзпп]

Der Lektor fragt die Studenten.

[dee 'lektor 'fra:kt di Jtu"dЈnt3n]

Wir beantworten die Fragen des Lektors.

[vi-* Ьз ''antvortsn di 'fra:g3n des "lektors]

Wir besuchen die Universitдt schon vier Monate.

[viBb9'zu:xn di- 'univerzi'te:t 'Jo:n 'fi:E "mo:nat3]

Am Sonntag gehen wir spazieren.

['am 'zon,ta:k 'ge:9n viB Jpa"t§i:ran]

Er fдhrt mit der U-Bahn und dann noch mit der StraЯenbahn.

['eB 'fe:Etmit deE '"u:,ba:n Ј 'unt 'dan nox mit de" " ftra:sn,ba:n]

Sie hat dieses Buch mit Interesse gelesen.

[zi hat dizss 'bu:x mit 'mta"res3 ga'le:zn]

§ 42. Мелодика окличного та спонукальнго речення

В окличному реченні спостерігається підвищення тону на сильно наголошеному складі і різкий спад його в кінці речення.

Auf Wiedersehen! [j'a_of vi:dB,ze:3nj]

У тому випадку, коли сильно наголошений склад останній у речен­ні, він вимовляється з пониженням тону; підвищенням тону характери­зується в такому випадку попередній наголошений склад.

Guten Tag! [j'gu:t3n "ta:kj]

Мал. 40

Мелодика спонукального речення характеризується підвищенням тону на наголошеному складі дієслова та різким зниженням тону на останньому наголошеному складі речення.

Zeigen Sie, bitte, Ihre Arbeit! [j't§ajg3nzi 'bita 'ітз "'arba^tj]

Мал. 41

Nehmen Sie das Heft! [j'neimsnzi das "heftjj

Мал. 42

Приклади

Guten Tag! [j'gu:tan "ta:kjj

Guten Abend! [j'gu:t3n "'a:b9ntj]

Guten Morgen! [j'gu:t9n "morganj]

Kommen Sie! [j'komsn zi j]

Gehen Sie! [j'ge:3n zi \]

Schreiben Sie, bitte! [j'Jra^bsn zi 'bitsj]

Passen Sie auf! [j'pasn zi "'a_ofj]

Fragen Sie! [j'fra:g3n zi j]

Antworten Sie, bitte! [j"'antvort9n zi 'bits;]

Nehmen Sie das Buch! [j'neimsn zi das "bu:xi]

Вправи

I. Слухайте і читайте. Стежте за вимовою довгих та коротких голосних. Не пом 'якшуйте приголосний перед \у:, у, о:, се].

grьn [gry:n], fьr [fy:B], die Tьte ['ty:t9], stьrzen ['JtYrtjnJ, die Wьrde ['wrdg], die Brьcke ['brvks], die Hцfe ['buer.fa], tцten ['t0:t3n], rцmisch ['raimif], die Kцrner f'kcenre] (Plur. v. das Korn).

II. Напишіть словниковий диктант. Підкресліть короткі голосні. Die Tьr, dьrr, nьtzen, grьn, die Wьste, schwцren, mьrrisch, die Stцcke,

die Strцme, die Rцte, drьcken, kцnnen, die Bьrste, bьcken.

III. Прослухайте та прочитайте подані слова. Зверніть увагу на вимову суфікса -tion.

Die Station [fta'j^ioin]

die Nation [na't§io:n]

die Revolution [revolu'|§io:n]

die Tradition [tradi't§io:n]

die Prдposition [prspozi',ts.io:n]

die Deklination [deklina',t§io:n]

IV. Прочитайте речення. Зверніть увагу на ненаголошеність пер­ших двох слів і часткове оглушення [z] в слові sind після das. Стежте за правильною мелодикою.

Das sind Stьhle [das zint 'Jty:la] Das sind Zьge [das zint 't§Y:g3] Das sind Bьrsten [das zint 'bYrstan] Das sind Dцrfer [das zint 'dcerfe] Das sind Kцrbe [das zint 'kcerba] Das sind Цfen [das zint ' '0:1h] Das sind Sцhne [das zint 'zoms]

V. Прослухайте та прочитайте подані часто вживані вирази. Вивчіть їх напам 'ять.

Guten Morgen! [j'gu:t9n "morganj]

Guten Tag! [j'gu:t9n "ta:kj]

Guten Abend! [j'gu:tsn "'a:bontj]

Fragen Sie! [j'fra:gan zi j]

Antworten Sie, bitte! [j"'antvort9n zi- 'bitSj]

Lesen Sie, bitte! [j"le:zn zi 'bitsj]

Ьbersetzen Sie, bitte! [j'ybB"zet§n zi- 'bitsj]

ШОСТЕ ЗАНЯТТЯ

§ 43. Загальна характеристика німецьких дифтонгів

У системі голосних фонем німецької мови є три дифтонги: [ар], [ар], [gj>]. Дифтонгом називається поєднання двох голосних в одному складі.

Перший голосний у німецьких дифтонгах звучить виразно, а дру­гий - слабко, невиразно.

При постановці дифтонгів треба стежити за тим, щоб: а) елементи дифтонга не вимовляти роздільно; б) не розтягувати другого елемента, а обривати його, вимовляти коротко; в) не допускати йотування у диф­тонгах [ар] і [ojt].

§ 44. Фонема [ар]

При вимові дифтонга [ар] органи мовлення спочатку установлені на вимовляння звука [а], а потім, в кінці артикуляції, передня спинка язика підноситься вище, отвір між губами зменшується, відбувається плавний перехід від артикуляції [а] до артикуляції [є]. Другий елемент вимовля­ється закрито, але коротко. У дифтонгу голосні вимовляються злито, три­валість вимовляння дифтонга дорівнює тривалості довгого голосного.

При постановці стежити за тим, щоб другий елемент дифтонга не звучав як українське [й], тобто, щоб спинка язика не піднімалась дуже високо до піднебіння.

Буквене зображення звука [ар]

Звук Буква Приклади

[ар] ei, ai das Ei, mein, der Mai

ein ['ajn] einfach [''a_enfa%]

zwei [|§vaj] greifen ['gra_efn]

drei [draj] treiben ['trajbsn]

mein [majm] der Schneider ['Гщіеав]

dein [dajm] steigen ['Jtajjgsn]

sein [za_en] scheinen ['Jajnsn]

heiЯ [haps] weinen ['va^nan]

nein [щшп] weiter f'vajte]

kein [ka_en] beide ['bapds]

der Feind [fa_ent] heiЯen ['hajsn]

eigen [' 'a_egsn] die Heimat [ na^ma:t]

die Einheit [' 'aenha_et] die Arbeit [' 'arbajt]

die Eisenbahn [''a_ezn,ba:n] die Partei [par'taj]

der Freitag ['fraj^taik] verheiratet [fB'ha_era:tst]

§ 45. Фонема [ao]

При вимові дифтонга [а_р] органи мовлення спочатку установлені на вимовляння короткого [а], у кінці артикуляції задня спинка язика підноситься вище до піднебіння, отвір між губами звужується, губи заокруглюються.

Другий елемент дифтонга вимовляється коротко.

При постановці стежити за тим, щоб другий елемент дифтонга не звучав як [и], тобто, щоб отвір між губами був не дуже вузький. Він по­винен бути таким, як при вимові довгого закритого [о:], а не [и:].

Вимовляти напружено, роблячи сильний наголос на [а:]:

der Tau [ta°], die Frau [fra°].

Буквене зображення звука [ao]

Звук_______Буква___________Приклади______

[ajp]_________au______________der Bau_______

der Bau [ba_o] bauen fbajpsn]

auf['a_of] der Bauer ['Ьа^в]

die Frau [frap] schauen ['Ja_99n]

genau [ga пар] das Auge [' 'ajpga]

die Dauer fda_o9r] der August ['aj/gust]

der Baum [bgg>m] das Auto [' 'ajpto ]

erstaunt [V Jtajmt] tausend ['tajpznt]

die Pause ['papzg] der Traum [trapm]

kaufen [' ka_Ј>fn] der Raum [ra_om]

die Maus [maps] kaum [kajpm]

die Aufgabe [' 'a_ofga:ba] das Haupt [ha_ppt] das Auditorium ['aj?di'to:rium] der Haufen [ najpfn]

§ 46. Фонема [q#]

При вимові дифтонга [dj>] язик і губи спочатку установлені на ви­мову короткого відкритого [о]. Потім язик переходить у положення за­критого [о:], а отвір між губами стає вужчим.

Другий елемент вимовляється закрито і коротко.

Постановка. Стежити, щоб не виник замість [о:] український [й]. Для цього не підносити дуже високо передню спинку язика.

Буквене зображення звука [Qgf]

Звук _____Буква_____ Приклади________

[pji]________eu, дu________der Freund, das Gebдude

neu [noj>] freuen ['fragten]

das Heu [hpj>] die Freundschaft ['frQjmtJ"aft]

euer [' 'ojm] die Steuer ['Jtojre]

дuЯern [''3Яsi3n] die Scheune ['fDjms] das Europa ['o_g»'ro:pa] die Bдume ['bojima]

neun [no_gm] (Plur. v. der Baum)

seufzen fzojfftgn] das Gebдude [ga'bojtda]

heute ['hpjrta] der Verkдufer [fe'kojffe]

trдumen ['trqgfman] neunzehn [ 'nojm,Jge.:n]

der Freund [frojmt] neunzig [ nojfntsjc]

§ 47. До таблиці німецьких голосних

Таким чином, ми розглянули всі голосні німецької мови - моно­фтонги і дифтонги, їх прийнято зображати у вигляді трикутника, який схематично показує ряд голосних (задній або передній) і висоту підне­сення язика (високе піднесення, середнє, низьке. Дме. табл. І).

§ 48. Фонема [Јf]

Крім розглянутої африкати* [Ј§], близької до відповідної україн­ської, в німецькій мові є ще дві глухі африкати: [tj] і [р|]. Німецький [tj] твердіший від українського [ч].

При утворенні [tj] кінчик язика піднятий і в місці утворення [J] торкається частини твердого піднебіння, яка межує з альвеолами. Вимовляння звука починається із змички як при звуку [t], яка не вибу­хає, а переходить у щілину як при [J].

Постановка. Поставити кінчик язика в положення для [J], але на­близити його впритул до твердого піднебіння і утворити цим змичку. Потім перевести її миттю в щілину.

Стежити, щоб не було пом'якшення звука. Для цього не просувати кінчик язика вперед.

Буквене зображення звука [tj]

Звук Буква Приклади

[tj] tsch deutsch

deutsch [dgotj] die Kutsche ['kutjs] zwitschern ['|§vit|Bn] rutschen ['nrtjn]

§ 49. Фонема [Яfl

Звука, подібного до німецької африкати [pj], немає в українській мові. При утворенні німецького [pj] між верхньою і нижньою губами утворюється дуже слабка змичка. До верхніх зубів при цьому набли­жена нижня губа. В момент прориву змички утворюється щілина між верхніми зубами і нижньою губою. В результаті такої артикуляції ут­ворюється один суцільний звук [pj].

При постановці звука виходити із зазначеного вище способу ар­тикуляції.

Буквене зображення звука [gf]

Звук Буква Приклади

[pf] pf das Pferd, der Kopf

der Pfad [pja:f] schцpfen [ Jcepjh]

das Pferd [pje:Et] der Schnupfen [Jnupjh]

die Pfeife ['pftjefa] der Dampfer ['dampfe]

die Pfote ['pfo:t9] empfinden f'em'pj'indan]

das Opfer [' 'opfe] der Strumpf [[trumpf]

tapfer [tapjte] der Sumpf [zumgf]

der Topf [topf] der Kampf [kampj]

der Kopf [kцpf] der Dampf [dampf]

§ 50. Фонема [$]

Німецький приголосний [9] являє собою вимовлений без голосу приголосний []']. При вимові цього звука кінчик язика впирається в нижні зуби, середня спинка язика високо піднесена до твердого під­небіння, утворюючи разом з ним вузьку щілину, через яку проходить повітря. Губи напіввідкриті, куточки їх трохи розведені в сторони. На відміну від [j] звук [с] глухий.

Його можна порівняти ще з українським [й], враховуючи, що ні­мецький звук напруженіший і більш шумний, глухий.

Звук [с] не можна плутати з українським м'яким [х'], при утворен­ні якого активною буває не середня, а задня спинка язика.

Німецький [с] вимовляється після голосних переднього ряду, диф­тонгів [aj?] і [oj>] та після приголосних.

іМал. 43. Німецьке []'] Мал. 44. Німецьке [д]

Постановка. 1. Виходити від дзвінкого німецького Ц], вимовляю-:и його навперемінно голосно і пошепки:

D-5-J-9-J-9]-

2. Виходити від українського [й] у словах дай, мій, свій. Вимовляти іі слова пошепки, затягуючи останній звук, а потім виділити його із лова. В обох випадках розтягувати куточки губ трохи в сторони.

Буквене зображення звука [9]

Звук Буква Приклади

[с] ch, g* ich, das Recht, wichtig

ich ['19] sprechen ['/ргєфп]

mich [1Ш9] achtzig [''a%t§i9]

reich [ra_§9] dreiЯig ['dr^esi9J

durch [dur9] beschдftigt [ba'Jeft^t]

der Dichter ['афв] freudig ['frpj>dic]

dicht [di9t] sechzehn ['ze9tse:n]

sich [ZI9] sechzig ['zectsi9]

nicht [ni9t] die Kьche ['kY93]

das Recht [re9t] mancher ['тап9в]

rechnen frecnsn] chinesisch [9i'ne:ziJ]

euch ['399] chemisch [ 9е:тіП

weich [va_g9] rechtzeitig ['re9ttsajti9]

dich [di9] das Gesprдch [gs'Jprex]

das Gedicht [ga'd^t] wenig ['ve:ni9]

unterrichten ['untB'ri9t3n] wichtig ['viytig]

das Gesicht [ga'z^t] richtig frictic]

die Geschichte [gs'J^ta] tьchtig ftY9tic]

zeichnen ['t§aj?9n9n] gegenseitig ['ge:gan,z^eti9]

еп-eichen [ Vraj^n] ausgezeichnet [' 'ajpsgatsaj^nsf]

das Mдdchen ['me.'tcsnj die Mechanik [me'9a:nik]

das Mдrchen ['me:rc3nj das Tцchterchen ['ісесгтезп]

§ 51. Мелодика питального речення з питальним словом

Питальне речення, що починається питальним словом, вимовляється звичайно із пониженим тоном у кінці (хоча можливе і підвищення тону).

Мал. 45

Wie ist das Wetter heute? j^vi 'ist das "vetB 'hojftaj]

Приклади

Was machen Sie? Wie geht es?

fovas 'maxn гід] [<,vi 'ge:t 'es^j

Wo wohnen Sie? Was steht dort?

[<^vo'vornan zi• j] [/,vas "J"te:t 'dort^]

Wie schwimmen Sie? Wie ist das Wetter heute?

[i,vi ' JViman zi;>] [^vi 'ist das 'vere 'hqgita^]

Wie schreiben Sie? Wann kommen Sie nach Hause?

[іуї ' Jrajjbsn zii] [буап кзт9п zi- na-% "ha^>z3ij

Wohin gehen Sie? Wie ist Ihre Adresse?

[^vo 'hin 'ge:an zi-д] [^vi 'ist 'ira 'a'dress^]

Was ist das? Wie heiЯen Sie?

[^vas ' 'ist daso>] [^vi 'ha_esn zi j,]

Wie ist das? Wie spдt ist es?

[«■.vi- ''ist das;,] [ivi'jpt-.t 'ist 'esi]

§52. Мелодика питального речення без питального слова

Німецьке питальне речення без питального слова вимовляється, як правило, з підвищенням тону на останньому наголошеному складі-Якщо за наголошеним складом іде один або декілька ненаголошених складів, підвищення тону триває до кінця фрази. Така мелодика нази­вається питальною.

Мал. 46

Nimmt er das Heft? [ц'nimt 'ec das "heft^]

Мал. 47

Schreibt er mit der Feder? [^,'Jra^pt 'eE mitdeB "feidr^]

Приклади

Sprechen Sie deutsch? Darf ich fragen?

[6'JPrec3nzi'''dq^] kdarf '19 'fraigsn^]

Kommt er? Haben Sie eine Schwester?

[^,'komt 'e-^j [^ha:b9n zi 'ajjns 'JvestB^J

Schreibst du? Hast du die heutige Zeitung?

[l Jr^pst du;J [^hast du di 'hojrtiga ' 'йа^Шгц]

Treiben Sie Sport? Wohnen Sie in Kyjiw?

[^'tra^banzi "Jport^] [^'vornan zi 'in "kirjifj

Schwimmen Sie? Ist das Buch interessant?

[^'fvmran zi'i] [^,'ist das 'bu:% 'mtare"santj,J

Fahren Sie Boot? Ist das Wetter schцn?

[i,'fa:ran zi "bo:t^] [^,'ist das 'vetB "Jo:n^]

Ist der Tag heiЯ? Gehen Sie oft spazieren?

[^'istde* 'ta:k "ha_es^,] [<^'ge:onzi ''oft Jpa"tsj:ronj]

Вправи

/. Прослухайте та прочитайте слова. Випишіть слова з різними дифтонгами, позначте дифтонги транскрипційними знаками.

Das Ei, der Keim, grau, fein, das Kreuz, die Hдuser, aus, der Autor, die Zeitschrift, die Trдume, beugen, breit, die Haut, tдuschen, die Rдuber, der Daumen, die Reihe, die Seite.

IL Слухайте і читайте. Стежте за правильною вимовою слів з [/J у однині та з [с] у множині.

das Dach [da%j - die Dдcher fdecB] das Tuch [tu:%] - die Tьcher ['ty:cЈ] das Buch [Ьи:%] - die Bьcher ['Ьу:св] die Tochter ftoxte] - die Tцchter ['іоесШ]

III. Провідміняйте дієслова sich setzen та sich waschen у реченнях: Ich setze mich.

Ich wasche mich.

IV. Прочитайте речення. Зверніть увагу на ненаголошеність за­йменника і допоміжних дієслів haben, sein.

Ich frage. Ich habe gelesen.

['ic 'fra:g9J ['ic haba gs'le:zn]

Ich habe gefragt. Ich komme.

['ic habs ga'fra:ktj ['ic 'koma]

Ich schreibe. Ich bin gekommen.

['ic 'ГціеЬз] ['ic bin gs'komsn]

Ich habe geschrieben. Ich stehe auf.

['ic haba gs'JYrbsn] r'I? 'fte:s "'a^)f]

Ich lese. Ich bin aufgestanden

['ic 'le:za] ['ic bin "'apfga Jtandan]

V. Прослухайте та прочитайте речення. Зверніть увагу на нена­голошеність заперечного слова nicht.

Das ist nicht wahr. [das 'ist nict 'va:r] Das ist nicht gut. [das 'ist nict gu:t]

Das ist nicht klar.

[das 'ist nict 'kla:r]

Dieses Buch ist nicht interessant.

[di Z9s 'bu:x 'ist nict 'mtsre'sant]

Dieser Student ist nicht fleiЯig.

[di-zB ftu'dent 'ist nict 'flajsic]

Ich habe das nicht gelesen.

['ig habs das nigt gg'le:zn]

Er hat sie nicht gesehen.

['eE hat zi nigt g9'ze:9nj

Ich weiЯ das nicht.

['ig 'va_es das nigt]

Er versteht das nicht.

['eE fr/ftel das nigt]

VI. Прослухайте діалог. Перекладіть його. Вивчіть напам 'ять. Стежте за правильним мелодичним оформленням питальних речень з питальним словом та без нього.

- Darf ich Sie fragen?

- Ja, bitte.

- Kennen Sie die Studentin Schmidt?

- Ja, ich kenne sie. Die Studentin Schmidt studiert an der Fakultдt fьr Geschichte.

- In welchem Studienjahr ist sie?

- Sie ist im ersten Studienjahr.

- Wo kann ich sie finden?

- Um 15 Uhr hat sie Unterricht in Deutsch.

- Wo findet der Unterricht statt?

- Der Unterricht findet im Hцrsaal 25 statt.

СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ

§ 53. Фонема [1]

Німецький дзвінкий приголосний [1] є одним з найважчих для по­становки звуків. За способом артикуляції він середній між українським твердим [1] і м'яким [l'J.

При вимовлянні німецького [1] кінчик язика притиснутий до тієї ді­лянки альвеол, яка прилягає до передніх зубів (місце змички при приголо­сних [t, d, n]).

Середня спинка язика опущена, а задня трохи піднесена до м'якого піднебіння. Бокові краї язика не торкаються верхніх зубів, в результаті чого між ними виникає щілина, через яку і проходить повітря при ви­мовлянні звука.

Звук [І] називають тому боковим щілинним приголосним.

При вимовлянні відповідного українського твердого приголосно­го кінчик язика впирається не в альвеоли, а в верхні зуби, і середня спинка язика не так піднесена. При вимовлянні ж українського м'якого [1] кінчик язика разом з передньою спинкою може також впиратися є альвеоли, але середня спинка язика більше піднесена до твердого під­небіння. Отже, піднесення спинки язика при німецькому [Г] - середнє між українським [І] та [Г].

Постановка. Вимовити [1'], а потім, не відриваючи кінчик язика від альвеол, опускати спинку язика в положення твердого [1J, одночас­но трохи посиливши напруження м'язів язика. Зробивши таку вправу кілька разів, зупинитися на позиції, середній між [1] та [Г].

Буквене зображення звука [1]

Звук Буква Приклади

[1] 1, II І das Lmd, alle

das Land [lant] elf ['elf]

liegen [' li:gan] zwцlf [ts,vcerf]

Мал. 48. Українське [1| Мал. 49. Німецьке [1]

loben ['lo:bsn] die Hilfe ['hilfa]

die Laune ['кіопз] bald [balt]

leben ['le:ban] selbst [zelpst]

lьgen ['ly:gan] der Ball [bal]

lesen fle:zn] das Volk [folk]

das Lied ['li:t] der April ['a'pril]

lernen ['Ієгпзп] kalt [kalt]

leicht [lajct] das Geld [gelt]

leiten ['l|gtan] halten ['haltgn]

der Kohl [ko:l] helfen ['helfe]

der Stuhl [ftu:l] stellen ['Jtdsn]

voll [fol] das Fleisch [fla^J]

der Lцffel [' loefl] die Flamme ['flama]

lдuten ['bjrtan] fleiЯig ['fUjgsic]

alle ["ab] lьften [lvften]

sollen ['zolan] der Lцwe ['l0:va]

wollen [' volsn] der Fehler [' fe:le]

das Mal [ma:l] die Wahl [va:l]

die Zahl [t§a:l] das Spiel [Jpi:l]

verlassen [fe'lasn] wohl [vo:l]

die Tafel ['ta:fl] die Eltern [' 'eltsrn]

das Viertel ['firtl] der Erfolg [Vfolk]

alt ['alt] das Mitglied ['mit,gli:t]

der Blick [blik] einschalten [' 'ajn, Jalton]

bloЯ [bIo:s] der Juli ['ju:li ]

blьhen fbly:an] lustig ['lustic]

die Blume fbhxma] die Luft [Luft]

die Journalistik [3urna'hstik] die Bibliothek [biblio'te:k]

kompliziert [kompli't§i:et] gleich [glaec]

die Fakultдt [fakul'te:t] die Milch [milc]

glauben ['glajjban] falsch [falf]

der Platz [platg] die Gesellschaft [gs'zeljaft]

blau [bla_o] natьrlich [na'ty:rlic]

der Fluss [Aus] ziemlich ['|§i:mlic]

schlafen ['Jla:fn] wirklich ['virklic]

die Klasse ['klasa] gewцhnlich [ga'vo^nlic]

das Glas [gla:s]

das Kleid [klajt]

§ 54. Фонема \r\]

Невластивою українській мові є артикуляція німецького дзвінкого приголосного [н]. Це один з найважчих для постановки звуків.

Звук [г|] є, по суті, носовим варіантом задньоязичного змичного дзвін­кого [g]. Задня спинка язика піднесена до м'якого піднебіння і утворює з ним змичку, хоч і досить слабку (значно слабшу ніж при [g]). Маленький язичок опущений, і потік повітря проходить через носову порожнину.

Звук j/n] - сонорний задньоязичний змичний носовий приголосний.

Постановка. Стежити за тим, щоб кінчик язика впирався в нижні зуби.

Широко розкривати рот, добиваючись дуже слабкої змички між спинкою язика і м'яким піднебінням.

У тих випадках, коли вимовляння звука [г\] помилково закінчується звуками [g] або [к], спробувати вимовити спочатку слово з паузою між [г|] і [g], [k], а потім відкинути це [g], немовби не договоривши слово:

lang [lan - g, Іац -] singen [zir| - gsn, 'zin - an]

Буквене зображення звука [ц]

Звук________Буква____________Приклади______

І [г|]_________ng, n*_________der Gang, danke

eng ['єй] der Anfang [' 'anfan]

streng [Jtren] der Gesang [ga'zan]

jung [jun] der Frьhling ['fry:lrrj]

lang [lomj das Training ['treinrn]

der Sprung [Jprun] die Meinung ['majmmj

die Regierang [re'gi:ruri] die Ordnung [''ordmrn]

bringen ['brrnsn] die Verzeihung [fe't§ajjur|]

klingen ['kliT]9n] die Vorlesung ['fo:B,le:zur|]

lange flarp] die Wange ['varp]

die Menge ['тєп.3] die Zunge ['t§url3]

der Hunger ['hurre] die Angst ['anst]

der Finger ['fьre] englisch [''єг|1іП

hдngen ['hensn] langsam f'lar|za:m]

denken fdenkan] abhдngig f'aphenic]

danke fdarjka] langweilig ['lar|va_elic]

der Gang [gan,] krank [krank]

das Ding [dmj links [links]

Вправи

I. Слухайте і читайте. Стежте за правильною вимовою [І]. Laufen [lajpfn], die Linie ['1і:піз], das Licht [lief], logisch ['lo:giГ], locken f'bksn], der Leiter ['Laeti?], der Laut [l<iot], leer [le:B], Leipzig fkiept§ic], die Lupe ['hr.pa], der Teil [ta^l], der Apfel [''apfl].

II. Прочитайте подані слова в однині та у множині. die Wohnung - die Wohnungen

['vo:nuii - 'voinuipn]

die Zeitung - die Zeitungen

['tgajjtuu. - 'tgajjturian]

die Leistung - die Leistungen

['kjestuu - 'lajjstuuan]

die Forderung - die Forderungen

ffordsrun. - 'fordsnrnan]

die Endung - die Endungen

[' 'endun - ' 'endunan]

III. Прочитайте та вивчіть основні форми таких сильних дієслів: springen - sprang - gesprungen

['Jpnrpn - Jprai] - gs'Грпгпзп]

singen - sang - gesungen ['zirpn - zan. - ga'zurpn] gelingen - gelang - gelungen [g3' 1іг|зп - ga' lan, - g3' 1ит]зп]

IV. Прочитайте питальні речення без питального слова. Стежте за правильним мелодичним оформленням речень та за частковим оглу­шенням [d] у займеннику du після глухого [t] попереднього слова. Bist du Schьler?

Bist du gesund?

Hast du das Buch?

Hast du Zucker?

Hast du ihn gesehen?

Spielst du Schach?

Stehst du frьh auf?

Lernst du Wцrter?

Kommst du spдt nach Hause?

Kommst du frьh nach Hause?

V. Перетворіть розповідні речення на питальні. Стежте за пра­вильним інтонаційним оформленням речень.

Er fдhrt nach Lwiw. Er steht frьh auf. Ich bin Studentin. Ich wohne in Kyjiw. Ich gehe nach Hause. Wir bleiben hier.

VI. Вивчіть німецькі назви всіх букв (див. алфавіт).

VII. Прочитайте скорочення: BRD[be:'er'de:] USA['u:'es''a:]

GUS [ge:'u:'es]

EU['e:"u:]

AG ['a:'ge:]

GmBH [ge:'embe:'ha:]

UNO['u:'no:]

UNESKOf'u: 'nesko]

NATO ['na:to J

III. ВІРШІ

Gefunden ga'fundgn

(Von J. W. Goethe) fon'g0:t3

Ich ging im Walde '19 'gin 'im 'valda Ј

So fьr mich hin zo fy* mif hin j

Und nichts zu suchen, 'unt 'nic^§ t§u 'zu:xn -

Das war mein.Sinn. das var majm "zm ||

Im Schatten sah ich 'im ' Jatan "za: '19 \

Ein Blьmchen stehn, 'ajm "bly:m9n 'Jte:n |

Wie Sterne leuchtend, vi 'Jterna 'bj>9t9nt i;

Wie Дuglein schцn. vi ' 'ggfglajjn '' Jo:n |j

Ich wollt' es brechen, '19 volt 'es '0ГЄ9П |

Da sagt' es fein: da 'za:kt 'es '%n ||

Soll ich zum Welken ^zol '19 |§um ' уеікзп Ј,

Gebrochen sein? gs'broxn zajjn л

Ich grub's mit allen '19 'gra:ps mit ''atan

Den Wьrzlein aus, den ' wrtslajn " 'a_os |

Zum Garten trug ich's tsjjm 'gartan Чш:к '19s Ј,

Am hьbschen Haus. 'am 'hypjn "haj?s ||

Und pflanzt' es wieder 'unt 'gflants.t 'es "vi:dB t,

Am stillen Ort; 'am ' Jtilan 'ort ||

Nun zweigt es immer nun ' tgv^tekt 'es '''ime Ј

Und blьht so fort. 'unt 'bly.t zo "fort ||

Wanderers Nachtlied

(Von J. W. Goethe)

'vandares "na%t,li:t ||

fon'gorta

Ьber allen Gipfeln 'уЬв ' 'alan 'gipjln q

Ist Ruh, 'ist "ru: ||

In allen Wipfeln 'in "atan 'vipjln Ј

Spьrest du 'Jpy:rast du

Kaum einen Hauch; kajpm 'ajjnan "haj>x II

Die Vцglein schweigen im Walde, di 'f0:gla_en 'Jva_egen 'im ' 'valda |

Warte nur, balde ' varta nuE [' balda

Ruhest du auch. 'm:ast du '' 'a_ox ||

*** Es liegt der heiЯe Sommer Das wird sich bei dir дndern,

Auf deinen Wдngelein, Du Vielgeliebte mein,

Es liegt der Winter, der kalte Der Winter wird auf den Wangen,

In deinem Herzchen klein. Der Sommer im Herzen sein.

Heinrich Heine

Lorelei

(von H. Heine) Ich weiЯ nicht, was soll es bedeuten, Sie kдmmt es mit goldenem Kamme, Dass ich so traurig bin; Und singt ein Lied dabei;

Ein Mдrchen aus alten Zeiten, Das hat eine wundersame,

Das kommt mir nicht aus dem Sinn. Gewaltige Melodei.

Die Luft ist kьhl und es dunkelt, Den Schiffer im kleinen Schiffe

Und ruhig flieЯt der Rhein; Ergreift es mit wildem Weh;

Der Gipfel des Berges funkelt Er schaut nicht die Felsenriffe,

Im Abendsonnenschein. Er schaut nur hinauf in die Hцh.

Die schцnste Jungfrau sitzet Ich glaube, die Wellen verschlingen

Dort oben wunderbar, Am Ende Schiffer und Kahn;

Utt goldnes Geschmeide blitzet, Und das hat mit ihrem Singen

^ie kдmmt ihr goldenes Haar. Die Lorelei getan.

IV. ПРИСЛІВ'Я

^ V' Aller Anfang ist schwer.

* V Ьbung macht den Meister.

Arbeit schlдgt Feuer aus dem Stein.

* \/ Der Apfel fдllt nicht weit vom Stamm.

Ein faules Ei verdirbt den ganzen Brei. Glьck macht Freunde, Unglьck prьft sie. Morgenstunde hat Gold im Munde. "* \/ Besser zweimal messen, als einmal vergessen. •• x/ Wie die Arbeit, so der Lohn,

* v Wie der Preis, so die Ware.

Was der Lцwe nicht kann, das kann der Fuchs. Guter Rat kommt ьber Nacht. Mut bringt Glьck.

* v Mut verloren - alles verloren.

* V Mit Geduld und Zeit kommt man weit. *■ V Der Mensch lebt nicht vom Brot allein.

—sei Der Mensch ehrt den Platz, nicht der Platz den Menschen. -sU-Gutes Werk lobt sich selbst.

Wo sich zwei zanken, gewinnt der dritte.

Lьge vergeht, Wahrheit besteht. - x/ Was Hдnschen nicht lernt, lernt Hans nimmermehr.

Man soll das Eisen schmieden, solange es heiЯ ist.

V. СКОРОМОВКИ

Esel essen Nesseln nicht, Nesseln essen Esel nicht. "e:zl ''esan "neslnnict | 'nesln ''essn "'e:zl nict ||

"Muss" ist eine harte Nuss, die man immer knacken muss, 'mus 4 'ist 'ajma 'harts "nus | di man ''ітіз "кпакзп mus ||

DrauЯen sitzen zwei Katzen und lauern auf Mдuse und Spatzen, 'drajpsan Ј, 'zitsn 'tgvaj "katsn j 'unt 'Іарвп 'apf' mojfza 'unt ' Jpatsji ||

Frьh in der Frische fischen Fischer Fische. ifry: 'm deE "fnje Ј; 'fijn 'fijЯ "fija ||

Die Katze tritt die Treppe krumm, di 'katss 'tnt di Чгєрз "krum ||

Hдnschen hetzte hundert Hunde hinter hundert Hasen her. 'henscsn 'het§t3 'hundBt "hunda | hmtB 'hundm 'ha:zn "he:E ||

Wenn mancher Mann wьsste, was mancher Mann wдre, gab mancher Mann manchem Mann manchmal mehr Ehre.

ven 'mancB 'man "wsts | vas 'тапсв 'man "ve:r3 ] 'ga:p 'тапсв 'man 'тапсзт 'man 'mancmal 'me:c "'е:гз ||

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: