НЕАБИЯКИЙ - НЕ АБИЯКИЙ

Неабиякий, прикм. Великий, значний; видатний; незвичний. Толову клопотали неабиякі думки (Панас Мирний); Надя побачила в роботі Ступакової неабияку майстерність (Д.Ткач); Через кілька хвилин уже не було сумніву, що починається неабиякий бій (О.Соколовський); Неабиякий козак колись вийде з нього (Б.Лепкий); Ці факти можуть відіграти неабияку роль (Григорій Тютюнник); Дмитро зупинився край поля, сів на кінець і з неабияким задоволенням запалив цигарку (А.Гудима).

Не абиякий, част. із займ. Осьде пряничок чудовий, Не абиякий – медовий (Л.Глібов); Коня сторгував у іванівського попа, ще й не абиякого, а за сто карбованців (М.Коцюбинський); Не протягли і трьох тоней, як повнісіньку повозку наклали, і риба не абияка – все виризуб, коропи, карасі (О.Стороженко).

НЕВБЛАГАННИЙ. Якого не можна упросити, вблагати; непохитний, незламний, а також переносно – якого не можна змінити, відвернути. Вона благала усіх родичів навколішках.., аби Зоню не відправляли. Але родичі були невблаганні (Леся Українка); Очі її горіли, в грудях булькало і стогнало, лице зробилося лютим і невблаганним (Григорій Тютюнник); Невблаганна спека ллється з неба (Ю.Яновський); Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної, як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З.Тулуб).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: