ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Ст іл журнальніїй квадратний 4 страницаВироби із бересту. Під час роботи з берестом використовують переважно один вид плетіння, подібний до полотняного у ткацтві, коли нитки основи чергуються через одну з нитками утоку. При такому чергуванні берестяних стрічок виходить клітчастий візерунок, подібний до рисунка шахової дошки. Залежно від розміщення клітинок візерунок буває прямим і похилим, а плетіння відповідно може бути у пряму Рис. 225. Плетіння із бересту: а — загальний вигляд виробу з квадратами; б — елементи плетіння квадратами; в — загальний вигляд виробу із ромбовидним плетінням чи похилу, косу клітинку. У першому випадку ряди квадратів- клітинок горизонтальні й вертикальні, у другому — розміщені під кутом 45 °С (рис. 225). Плетіння квадратами простіше, тому починати навчатися плетінню треба з нього. Крім плетіння з берестових стрічок, поширене виготовлення виробів із пластового бересту: козуби, заплечники для грибів, ягід та ін. Пластовий берест використовують також і для циліндричних виробів. Один із способів їх виготовлення наведено на рисунку 226, де внутрішня частина — безшовна циліндрична (сколотень), а зовнішня — пластова, краї якої з'єднані у своєрідний замок. Дно виготовляють із деревини і вставляють у розпарений циліндр, який після висихання щільно обтискає дно. Кришку виготовляють із деревини і бересту. Зовнішній пластовий берест можна оздоблювати тисненням, різьбленням або розписом. Берест застосовують для виготовлення виробів у поєднанні з іншими видами сировини та матеріалами: деревиною, лозопрутом, шкірою та ін.
Зрозуміло, що таке коротке знайомство із берестом і виробами з нього не вичерпують великих можливостей цього матеріалу для виготовлення різноманітного асортименту товарів народного споживання, у тому числі й подарункових, які збагачують народні художні промисли. Додатки 1. Продуктивність різних видів верби у розсаднику на 1 га ('грунт — луговий торф'янистий)
Бібліографічний список 1. Барадулин В.А. Сельскому учителю о народных промыслах. — M.: Просвещение, 1979. — 110 с. 2. Бескодарев A.A. Художественное плетение из ивового прута. — М.: Лесн. пром-сть, 1985. — 64 с. 3. Волков М.А., Стрежнев В.М. Промышленное использование рогоза. — М.: Гизместпром, 1947. — 62 с. 4. Дубровский В.М., Логинов В.М. Плетение из ивового прута. — М.: Лесн. пром-сть, 1990. — 376 с. 5. Кобезсъкий М.Д. Лоза, її господарське значення і розведення. — К.; X.: Держвидав, 1936. — 220 с. 6. Козлов В.М. Плетение из ивового прута. — М.: Лег- промбытиздат, 1994. — 352 с. 7. Колесников Ю.А. Прогрессивная технология изготовления мебели из лозы. — М.: Лесн. пром-сть, 1968 — 77 с. 8. Левченко Г. Кошикоплетіння. — X.; К.: Держвидав, 1929. - 70 с. 9. Маринаускас К. К. Изготовление плетеных изделий. — М.: Сельхозгиз, 1952. — 105 с. 10. Маринаускас К.К. Изготовление плетеных изделий. — М.: Россельхозиздат, 1986. — 124 с. 11.Машинко В. Плетіння із житньої соломи. — X.: Нарком- постач, 1933. — 22 с. 12. Машинко В. Соломоплетіння. — X.: Наркомпостач, 1932. - 20 с. 13.Мейнард Б. Плетение: Книга для учащихся; Пер. с англ. В.И.Синюкова. — M.: Просвещение, 1981. — 64 с. 14. Морозов И.Р. Определитель ив и их культура. — М.: Лесн. пром-сть, 1966. — 254 с. 15. Народні промисли Закарпаття. — Ужгород: Карпати, 1969. - 96 с. 16. Народні художні промисли У PCP: Довід. — К.: Наук, думка, 1986. - 90 с. 17. Никулин Ф.М., Бочаров B.C., Железное В.П. Плетеные изделия. — М.: Лесн. пром-сть, 1982. — 176 с. 18. Правдин Л.Ф. Ива, ее культура и использование. — М.: / АН СССР, 1952. - 166 с. 19. Стеченко А.Ф. Изготовление плетеных изделий. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Урожай, 1995. — 288 с. 20. Стеченко О.Ф. Плетиво із соломи та рогозу. — К.: Урожай, 1994. — 64 с. 21. Трапезников Ф.Ф. Плетение ивового прута и бересты. — М.: Нива России, 1992. - 192 с. 22. Чернишов Г.О. Меблі та інші вироби з лози. — К.; Л.: Держвидав, 1946. — 122 с. 23. Чернышев Г.А. Производство плетеных изделий. — М.: Госместпромиздат, 1961. — 108 с. 24. Чернышев Г.А. Чакан и его применение в производстве. - М.; Л.: Коиз, 1940. - 40 с. 25. Чесноков В.И. Плетеная мебель. — М.: Гизместпром, 1947. - 70 с. 26. Шкурт A.A. Белорусские художественные промыслы (изделия из соломки и лозы). — Минск: Наука и техника, 1985. - 158 с. 27. Яковлева К.Г. Чудо чудное, диво дивное. — М.: Мол. гвардия, 1984. — 110 с. Словник термінів озоплетіння як стародавнє ремесло зберегло до наших часів не тільки любов до верби-вербиченьки — одного із українських символів, не тільки розмаїття плетених виробів, а й свої терміни. Нижче наводяться найбільш поширені в лозоплетінні терміни: Ажурне плетіння — прозоре плетіння, здебільшого з певним малюнком. Булава — кулясте потовщення нижньої частини куща лози за рахунок щорічного зрізування прутів. Збільшення булави знижує продуктивність лозокультур. Берест — зовнішня частина кори берези, яка легко ділиться на тонкі смужки. Вегетація — період розвитку рослини протягом календарного року. Вірьовочка — спосіб плетіння у вигляді прутів, що переплітаються, символ лозоплетіння. Впритул — спосіб з'єднання деталей при виготовленні лозових меблів та інших плетених виробів. Глянцевий шар прутів — ущільнений поверхневий шар деревини під корою. Після обкоровування цей шар добре лакується. Лозову стрічку часто називають глянцем. Жамка — пристосування для вирівнювання та згинання товстих прутів (лозопалок). Загин — конструктивний та декоративний спосіб оформлення верхньої стінки плетеного виробу для збільшення жорсткості стінки і привабливості виробу. Замкнуте плетіння — плетіння по колу овалу, де останній прут плетіння рядка стикується з першим. Збіжистість — потоншання прута від основи (комля) до вершини. Каркас — зібраний, але не обплетений корпус виробу. Комель — нижня потовщена частина прута (стовбура дерева). Коса — вид загину, спосіб оформлення бортів плетених виробів. Кромка — крайка, облямівка, крайня частина, наприклад, кришка стола. Набір прутів — настил, спосіб виготовлення сидіння та спинки з одинарних чи парних прутів. Окультурювання лозняків — омолодження, відновлення їх продуктивності через повне зрізування старих кущів. Обгин, обхват — способи кріплення деталей у виробі за допомогою лозової пластини із лози. Обкладання — облицювання, наприклад, кромки кришки стола пластиною із лози. Обмотування — спосіб кріплення лозовою стрічкою, прутами тощо. Пластина — половина розколотого навпіл прута. Смуга плетіння — сукупність рядків однорідного плетіння. Підлокітник — дугоподібні та іншої форми елементи крісел. Підлучка — дугоподібні елементи із прута, що скріплюють кутові деталі каркаса. Підстрілка — прут, що скріплює кутові елементи каркаса у формі ламаної лінії. Проніжка — нижні горизонтальні елементи кріплення між ніжками. Прут білий — обкорований. Прут зелений — необкорований. Утік — прут, яким заплітають стояки (основу). Посадка "на пень" — зрізування булави, омолодження лозняків. Ребро — стояк (основа) у корзинах на два обручі. Рядок — умовна лінія, що утворюється виплетеним матеріалом. Скрутень — скручений жмут соломи для спиралевидного плетіння. Стояк — основа плетіння. Царга — горизонтальні деталі, які підтримують у столах кришку. Щемілка — пристосування для обкоровування прутів. Зміст ПЕРЕДМОВА.......................................................................................... З Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|